Податки на криптовалюти в Європі: Огляд тенденцій та змін
Криптовалюти продовжують набувати популярності серед інвесторів, і разом з цим зростає інтерес держав до оподаткування прибутків від криптоактивів. У Європі різні країни впроваджують свої системи оподаткування, що часто викликає занепокоєння інвесторів.
Данія: Нереалізований дохід
З 2026 року Данія запровадить новий податок у розмірі 42% на нереалізований дохід від криптовалют. Це означає, що інвестори повинні будуть сплачувати податок на прибуток, навіть якщо не продали свої активи. Такий підхід викликав жваві дискусії, оскільки багато хто вважає, що це може призвести до непередбачуваних фінансових труднощів для інвесторів.
Італія: Підвищення податку на приріст капіталу
Нещодавно уряд Італії оголосив про підвищення податку на приріст капіталу для біткоїна з 26% до 42%. Це рішення викликане бажанням контролювати зростаючий ринок криптовалют і забезпечити додаткові надходження до державного бюджету. Італійські інвестори, особливо ті, хто активно торгує біткоїном, можуть відчути негативний вплив цього підвищення на свої прибутки.
Порівняння з іншими країнами ЄС
У Європейському Союзі існують значні відмінності в підходах до оподаткування криптовалют. Наприклад:
- Німеччина: У Німеччині прибуток від продажу криптовалют не оподатковується, якщо активи були утримувані більше одного року. Це робить Німеччину однією з найбільш сприятливих країн для інвесторів у криптовалюти.
- Франція: У Франції податок на приріст капіталу складає 30% для інвестицій у криптовалюти. Франція також планує ввести додаткові регуляції для захисту інвесторів.
- Швеція: Податок на приріст капіталу у Швеції становить 30%. Проте, країна має жорсткі правила щодо декларування криптоактивів.
Висновок
Зі збільшенням інтересу до криптовалют у Європі держави намагаються знайти баланс між регулюванням ринку та підтримкою інновацій. Проте, різниця в податкових ставках і правилах між країнами може впливати на вибір місця для інвестицій у криптовалюти. Інвесторам варто уважно стежити за змінами в податковому законодавстві своїх країн, щоб уникнути непередбачених фінансових витрат.
