Модель квадрантів грошового потоку, запропонована Робертом Кіосакі в його культовій книзі "Багатий тато, бідний тато", є одним з найпопулярніших інструментів для розуміння різних способів отримання доходу. Кіосакі поділив людей на чотири категорії, залежно від того, як вони заробляють гроші: E (Працівник), S (Самозайнятий), B (Власник бізнесу) і I (Інвестор).
Однак у сучасному світі, коли соціальні системи та підтримка з боку держави стають все більш важливими, теорія Кіосакі потребує невеликого оновлення. Поява нового шару населення, яке отримує дохід не від роботи, бізнесу чи інвестицій, а від державної допомоги, вимагає додавання нового сектора в модель — Соціального сектору (Welfare).
Теорія квадрантів грошового потоку Роберта Кіосакі
Перед тим як обговорити необхідність зміни моделі, давайте детальніше розглянемо кожен з чотирьох квадрантів, запропонованих Робертом Кіосакі:
1. E — Працівник
Люди в цьому квадранті заробляють гроші, працюючи на когось іншого. Вони отримують фіксовану зарплату, що дає їм певну стабільність, але обмежує їхні доходи, адже зарплата часто не залежить від зусиль або кількості роботи. Це найбільш поширений тип заробітку в суспільстві.
Приклад: працівники великих компаній, чиновники, вчителі, лікарі, інженери.
2. S — Самозайнятий
У цьому квадранті знаходяться ті, хто працює на себе, але не має масштабованого бізнесу. Це власники малих підприємств, фрілансери, консультанти, а також професіонали, що надають послуги індивідуально. Їхні доходи залежать від їхньої праці, але вони мають більше свободи та гнучкості, ніж працівники.
Приклад: власники невеликих магазинів, фрілансери, індивідуальні підприємці, приватні лікарі.
3. B — Власник бізнесу
Люди в квадранті B створюють бізнеси, в яких працюють інші люди. Це означає, що вони управляють системою, яка працює незалежно від їхньої участі. У цьому квадранті можна заробити значно більше, ніж у квадрантах E або S, але для цього необхідно створити ефективну систему та залучити інших людей.
Приклад: власники великих компаній, мережевих франшиз, тих, хто створює підприємства з масштабованими бізнес-моделями.
4. I — Інвестор
У квадранті I люди заробляють гроші, інвестуючи свої кошти в активи (нерухомість, акції, облігації та інші інвестиційні інструменти). Вони отримують дохід від своїх активів, а не від праці. Це пасивний дохід, який потребує значного капіталу, але дозволяє заробляти гроші без фізичної роботи.
Приклад: власники нерухомості, інвестори в акції, пайовики інвестиційних фондів.
Новий сектор: Соціальний сектор (Welfare)
Новий сектор, який необхідно додати в модель Кіосакі, називається Соціальний сектор (Welfare). Цей сектор включає людей, які не заробляють гроші через працю, підприємницьку діяльність чи інвестиції, а отримують допомогу від держави. Це може бути у вигляді допомоги з безробіття, соціальних виплат або інших форм державної підтримки.
Чому важливо додавати цей сектор? Соціальний сектор стає все більш актуальним, оскільки в багатьох країнах люди починають покладатися на соціальні виплати як на основне джерело доходу. Цей сектор допоможе точніше відображати реальність сучасної економіки.
Причини для додавання нового сектора
- Соціальний захист як тренд: В останні десятиліття соціальні системи та допомога від держави стають важливою частиною життя багатьох людей. Це пов'язано з ростом кількості пенсіонерів, збільшенням безробіття та розвитком систем соціальної допомоги.
- Зміни на ринку праці: У умовах економічної нестабільності, автоматизації, а також демографічних змін багато людей опиняються в ситуації, коли вони не можуть знайти роботу або не хочуть працювати, покладаючись на соціальну підтримку.
- Соціальна допомога як самостійний сектор: Люди, які живуть на державні виплати, не беруть участі в економіці так, як працівники, самозайняті, власники бізнесу чи інвестори, але їхня залежність від держави робить їх важливою частиною економічної моделі.
Як це може вплинути на модель квадрантів?
Додавання нового сектора Соціальний сектор в модель квадрантів грошового потоку Роберта Кіосакі допоможе точніше відобразити реальність сучасної економіки. Люди, які отримують соціальну допомогу, не вписуються в існуючі квадранти, адже вони не заробляють гроші через працю, підприємництво чи інвестиції.
Складена таблиця по країнах: розподіл людей за квадрантами і соціальним сектором
| Країна | % людей у квадранті E (Працівник) | % людей у квадранті S (Самозайнятий) | % людей у квадранті B (Власник бізнесу) | % людей у квадранті I (Інвестор) | % людей у соціальному секторі W (Welfare) |
|---|---|---|---|---|---|
| Швеція | 50% | 7% | 13% | 21% | 9% |
| Чехія | 63% | 7% | 9% | 9% | 12% |
| США | 54% | 9% | 19% | 11% | 7% |
| Німеччина | 57% | 8% | 11% | 11% | 13% |
| Великобританія | 56% | 10% | 14% | 13% | 7% |
| Австрія | 59% | 11% | 11% | 13% | 6% |
| Польща | 60% | 11% | 9% | 8% | 12% |
| Франція | 55% | 11% | 15% | 11% | 8% |
| Іспанія | 53% | 12% | 7% | 9% | 19% |
| Італія | 53% | 14% | 10% | 10% | 13% |
| Нідерланди | 58% | 10% | 12% | 17% | 3% |
Дані зібрані штучним інтелектом на основі аналізу різних актуальних джерел інформації.
Як це може вплинути на світову економіку?
- Збільшення навантаження на державні бюджети: Зростання числа людей, що отримують соціальну допомогу, призводить до збільшення витрат держави на соціальні програми. Це створює додаткове навантаження на бюджет, що може зменшити можливості для інвестицій у важливі галузі, такі як освіта, охорона здоров'я чи інфраструктура. Однак важливо відзначити, що не всі, хто отримує допомогу, насправді потребують її. Є чимало людей, які користуються системою допомоги без реальної потреби.
- Зниження економічної активності: Люди, які залежні від соціальної допомоги, часто не беруть участі у створенні товарів чи послуг, що обмежує загальний рівень економічної активності. Це може спричинити уповільнення економічного зростання та негативно вплинути на ринок праці. Частина таких людей використовує соціальну допомогу не через реальні обставини, а через небажання працювати або через зловживання системою.
- Залежність від державних коштів: Зростання кількості людей у соціальному секторі призводить до зростання залежності від державних коштів. Це створює замкнуте коло, де люди не можуть самостійно забезпечити себе і стають більш вразливими до змін у соціальній політиці чи економічних кризах. Водночас, частина отримувачів соціальної допомоги не намагається вийти з цього кола і використовує можливості, які дає система, без наміру змінювати свою ситуацію.
Висновок
Теорія квадрантів грошового потоку Роберта Кіосакі добре пояснює, як люди можуть заробляти гроші, але сучасні соціально-економічні реалії вимагають змін. Додавання Соціального сектору (Welfare) у модель допомогло б краще відобразити нові соціальні тенденції, проте це також підкреслює негативний вплив на економіку. З огляду на збільшення витрат держави та зниження економічної активності, важливо розробляти стратегії для скорочення цього сектору. Однак необхідно враховувати, що є люди, які дійсно потребують допомоги та не можуть самостійно забезпечити себе, в той час як інші використовують систему лише для того, щоб уникати праці та економічної активності. Важливо знайти баланс і стимулювати тих, хто може працювати, але не бажає цього, до самозабезпечення і активної участі в економічному житті.
